Фадєєва Т. О., Кіровоградський педуніверситет

МЕТОДИЧНА ПІДТРИМКА КУРСУ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ

     Вища педагогічна освіта, перебудови якої здійснюються відповідно до європейських стандартів освіти, покликана формувати висококваліфікованого, професійно зрілого та всебічно підготовленого учителя, носія педагогічних ідей. Оволодіння студентами науковими знаннями відповідно до нової парадигми математичної освіти та формування практико орієнтованих умінь і навичок з предметів математичного циклу визначають провідний напрям підготовки майбутнього вчителя загальноосвітньої школи. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми професійної підготовки вчителя дозволяє дійти висновку, що не одержали належної уваги питання дидактичного забезпечення змістового та організаційно-методичного компонентів у структурі формування професійної компетентності при викладання математичної статистики у педагогічному ВНЗ. 

   Програмні гарантії оволодіння змістом курсу „Математична статистика” як навчальним предметом у педагогічному університеті розкриваються через обсяг навчального навантаження та програмні модулі курсу або інформаційний базис підготовки. Інший компонент – організаційно-методичний – досягається упровадженням новітніх технологій навчання, спрямованих на формування компетентної особистості, а саме: активної, здатної до об'єктивного аналізу та обґрунтованого вирішення навчальних проблем. Аналіз навчальних програм курсу вказує на неоднорідність програмного забезпечення для різних спеціальностей. Довільність предметного змісту, інформаційне перевантаження, часові рамки налаштовують викладача на швидкий темп викладання дисципліни, що не дає можливості студентам усвідомлено засвоювати навчальний матеріал, відпрацьовувати повновартісні практичні навички та формувати уміння застосовувати одержані знання з математичної статистики до нових економічних, дидактичних чи педагогічних експериментальних ситуацій чи для проведення досліджень різного наукового рівня (курсового, дипломного, магістерського).

     За Болонським процесом окрім традиційних підходів для підвищення якості знань студентів необхідно підсилити прикладну направленість змісту вузівської освіти і надавати пріоритет новітнім технологіям навчання та впровадженню їх у навчальний процес ВНЗ. Технологічний підхід до викладання у вищій шкоді пов’язується із розвитком професійно значущих навичок, розвитком педагогічної майстерності, умінь аналізувати дидактичні ситуації, самостійно, критично та творчо мислити, здійснювати самооцінку власної діяльності. Підвищення якості підготовки майбутнього вчителя вбачаємо у впровадженні технологій: проектної діяльності, інтерактивних, інтеграції. Технологія проектної діяльності у вищій школі передбачає урахування загального підходу, який реалізується у конкретних соціально-педагогічних ситуаціях. У проектуванні розглядаємо три основні напрями організації навчання математичної статистики: а) педагогічний, який пов’язуємо із розробкою дидактичних програм діяльності для курсу в цілому, робочих проектів для змістових модулів та конкретних тем; б) змістовий, а саме подання статистичних знань цілісною системою взаємопов’язаних понять; в) операційно-діяльнісний, що передбачає організацію проектної діяльності студентів за особистісними орієнтирами у формуванні моделі пізнання статистичних закономірностей, який завершується складанням Портфоліо відповідно до теоретичних позицій, мети та завдань курсу.

     Упровадження інтерактивних технологій орієнтує на активну взаємодію всіх учасників навчального процесу. Використання проблемного викладу, кейс-методу з наступними демонстраціями на практико орієнтованих завданнях надає особистісного змісту діяльності студентів при вивченні курсу «Математична статистика».

    Підвищенню якості знань студентів сприяють і багатофункціональні завдання, які подаються у системі завдань з наростаючою складністю або передбачають різні підходи до відшукання способів їх розв’язування. Навчання студентів математичної статистики з урахуванням інтегративних зв’язків між математичними курсами забезпечує неперервність професійної підготовки майбутніх учителів. Встановлення змістових ліній інтеграції налаштовує на попередження дублювання навчальних тем, сприяє збереженню фундаментальності викладу курсу та цілісності формування професійно-методичних компетенцій. Так, лінія рекурсивних методів та параметричних критеріїв складають єдиний цикл статистичного пакету досліджень.

     Вибір в інтегративному підході провідної компетентності дозволяє формувати у студентів знання з якісно новими характеристиками: високим рівнем узагальнення, мобільності та дієвості практико-орієнтованих знань при застосуванні у нових умовах діяльності. Реалізація концептуальних підходів до викладання математичної статистики у педагогічному ВНЗ у контексті впровадження новітніх технологій навчання за кредитно-модульною системою складає базовий напрям у формуванні професійно-методичної компетентності майбутніх учителів загальноосвітньої школи.